Анджей БУРСА
СОБІ САМОМУ ПОМЕРЛОМУ
Коли настав мені амінь
Я тихо сказав дружині
Вибач кохана
Відійду на хвилину
На Крупнічу мій привид
До колєжанки забіг на хвилю
Я мертвий… це вам не шкідливо
Та мертвоту приховать несила
Друзі мене обсіли
Живі з цигарками як завше
Питали ти вмер Андрійку
Це нічого аби не зламався
Вулицями що світ мій сковували
Ходив я тихий і охололий
На вокзал і почерез колії
Де живим привидом наблукався доволі
Нудний це шлях де порожня й тужна
Молодість моя бездарно загублена
В серце живе ударом ножа
Ударом кастета в губи
1957
Переклад Івана Андрусяка